За останні 15 років були розроблені нові ендоскопічні методи для покращення виявлення раку бронхів на ранніх стадіях, причому аутофлуоресцентна бронхоскопія є провідним методом. Однак аутофлуоресцентна бронхоскопія ускладнюється низькою специфічністю дефекту флуоресценції, який коливається від 25 до 50%, і його обмеженням проксимальним бронхіальним деревом, з якого виникає лише половина раку легенів, що діагностується на даний момент. Щоб подолати ці обмеження, з’являються інші методи, включаючи відеобронхоскопію, візуалізацію у вузькій смузі, оптичну когерентну томографію та «ендомікроскопію» з використанням конфокальної флуоресцентної лазерної мікроскопії. Ці новітні методи дають нове розуміння бронхології, розширюючи область дослідження від проксимальних бронхів до найдистальнішої частини легенів і від макроскопії до клітинної візуалізації in vivo. У найближчому майбутньому вони можуть забезпечити in vivo мінімально інвазивну оцінку «патологічного ступеня» аномальної бронхіальної або паренхіматозної легеневої тканини. Хоча нещодавно було опубліковано багатообіцяючу піонерську роботу, необхідна ретельна оцінка, перш ніж ці методи знайдуть місце в стратегії оцінки раннього раку легенів та інших захворювань легенів. Ми пропонуємо найкраще рішення для використання в анестезіології, пульмонології, реаніматології, відділеннях інтенсивної терапії. Відеобронхоскопи MDH - інноваційні високотехнологічні безволокнисті ендоскопи. Передача сигналу відбувається по електронних кабелях, які поміщені всередині робочої частини та камери на дистальному кінці ендоскопа. Це забезпечує додаткову міцність техніки та запобігає переломам та загинам робочої частини. Бронхоскопія є важливим інструментом для діагностики та лікування центрально розташованого раку легені. До недавнього часу рання діагностика цих епітеліальних змін базувалася в основному на детальному огляді слизової оболонки бронхів під час ендоскопічної процедури та патологічному дослідженні зразків біопсії, отриманих під час макроскопії. Класична волоконно-оптична бронхоскопія з використанням освітлення білим світлом неодноразово демонструвала низьку чутливість для виявлення ранніх (імовірно виліковних) уражень, таких як карцинома in situ (CIS) [1]. За останні 15 років були розроблені методи для покращення виявлення цих ранніх стадій раку, безволокниста відеобронхоскопія стала головним проривом. Ці новітні методи розширюють поле дослідження бронхоскопії до дистального відділу легені та клітинного рівня. Ці нові бронхоскопічні методи використовують переваги останніх досягнень комп’ютерних технологій та техніки, і можуть кинути виклик або бути вигідно пов’язаними для раннього виявлення та визначення стадії раку легенів. Ці нові інструменти включають відео/AFB, візуалізацію вузьких смуг (NBI), оптичну когерентну томографію (ОКТ) і «ендомікроскопію» з використанням конфокальної флуоресцентної лазерної мікроскопії або цитоскопії з дуже великим збільшенням. Відеоендоскопи та відеокамери створюють зображення, накладаючи 3 монохроматичні зображення для червоного, зеленого та синього каналів. Ці 3 первинні зображення створюються або мікрочіпом 3 CCD, або поєднанням монохромної CCD та обертового диска з 3 оптичними фільтрами RGB. Діапазон довжин хвиль у звичайних широкосмугових фільтрах RGB становить: B 400–500 нм; G 500–600 нм, R 600–700 нм. Відеобронхоскоп В41 (5,2) – абсолютно нова модель для використання у відділеннях пульмонології. Відеоендоскоп укомплектований джерелом світла, батареєю та світлодіодним дисплеєм. Він мобільний, компактний, що розширює його застосування в умовах екстреної та невідкладної медичної допомоги. Даний вид ендоскопа можна застосовувати в умовах санпропускника, на амбулаторному прийомі, стаціонарному прийомі, операційній, маніпуляційній під час проведення бронхоскопії. Монітор ендоскопа та ендоскоп з будь-якої представленої моделі сумісні між собою. На завершення, нові ендоскопічні підходи тепер дають нове розуміння бронхології, розширюючи область дослідження від проксимального бронха до найдистальнішої частини легенів і від макроскопії до клітинної візуалізації in vivo. У найближчому майбутньому ці захоплюючі технології можуть уможливити in vivo мінімально інвазивну оцінку «патологічного ступеня» аномальної бронхіальної або паренхіматозної легеневої тканини.